Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега.
Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега.
Пора зізнати, що я заблукав, а карма тінью по слідах йде на каблуках.
Я ву знаю в дурака сила в кулаках. Я на краю і вже не бачу маяка.
Не міг дробити, я протоптані стежки. Тепер вже мої грішки не кава і не вишки.
Тут право на помилку лише один зі ста. Перемоги багато батьків, поразка - сирота. Не лякало прогулятися під карою.
Зараз за сторінку, щоб назватися нездарою.
Раніше тішив тільки журавель в руках, але тепер не так. Але тепер не так!
Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега. Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега.
Стій, не втікай, я заблукав. Біль витікає, як вулкан.
Сни, у них дим, і ми там, тане в уми, як сірники, як метан.
Не має значення, поезія чи проза, якщо поет не має більше права на сльози. А тут такі типічні сильні літні морози.
Якщо ви не не обоє, то, може, скажеш, хто з них?
Як коли літа бачили міста. Раніше тішив тільки журавель в руках. Але тепер не так.
Але тепер. . .
Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега. Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега.
Тече ріка, тече ріка, несе туман з материка.
Починалася з маленького джерела, а тепер ділить життя на два берега.
Tłumaczenie na język polski
Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi.
Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi.
Czas przyznać, że zgubiłem drogę, a karma cienia depcze mi po piętach.
Wiem, że głupiec ma władzę w swoich pięściach. Jestem na krawędzi i nie widzę już latarni morskiej.
Nie mogłem zmiażdżyć, deptałem ścieżki. Teraz moimi grzechami nie jest kawa ani wiśnie.
Tutaj prawo do błędu ma tylko jedno na sto. Zwycięstwo ma wielu rodziców, porażka jest sierotą. Chodzenie pod karą nie było straszne.
A teraz strona, na której możesz nazwać siebie twardzielkiem.
Wcześniej uszczęśliwiał mnie tylko dźwig w rękach, teraz tak nie jest. Ale teraz tak nie jest!
Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi. Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi.
Zatrzymaj się, nie uciekaj, zgubiłem się. Ból wybucha jak wulkan.
Sny mają dym, a my tam jesteśmy, rozpływając się w umysłach jak zapałki, jak metan.
Nie ma znaczenia, czy jest to poezja, czy proza, jeśli poeta nie ma już prawa do łez. A oto typowe silne letnie przymrozki.
Jeśli nie jesteście obydwoma, to może potraficie rozpoznać, który z nich?
Jak widziano miasta latem. Wcześniej uszczęśliwiał mnie tylko dźwig w rękach. Ale teraz tak nie jest.
Ale teraz. . .
Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi. Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi.
Rzeka płynie, rzeka płynie, niosąc mgłę z lądu.
Zaczęło się od małego źródła, a teraz dzieli życie na dwa brzegi.