Inne utwory od Kostiuchenko
Opis
Rap: Kiril Kostiuchenko
Inżynier miksowania: Kiril Kostiuchenko
Kompozytor: Kiril Kostiuchenko
Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Та більше очі не закриєш, окуляри зламані.
Рожеві уламки, що всюди падають, мов серце, розбиті, як пляшка дешевого вина студентська. Скільки ще буде тестів?
Достатньо вже обсесій, незаданих сесій.
В будинку, що ми разом будували, знайдено азбест, і там пахне трупами і попелом, ніби Освенцим.
Я підпалю себе, лиш щоб скоріше вже померти.
Моя свідома думка про те, як треба любити, була зруйнована моїм бажанням до самознищення.
Відповідно до статті кодексу про кохання, вам прописано відпустити і йти собі далі. Ваше серце буде розібране на деталі.
Відтепер вам потрібно носити в собі камінь. Медсестра сказала: "Час лікує, тож чекайте. Прийде ваша черга.
Дуже прошу, не лякайтесь. Ви не перший і не останній. В кожного буває".
Так буває, зрозумійте, так буває зараз. Тільки вчора так само людину латали.
Так буває зараз, зрозумійте, так буває. Він кричав гучно, плакав, бився руками об стіни.
Він ніяк не розумів, що його полишили, як маленьку дитину на продлянці в садочку.
Він ніяк не хотів ставити ту жирну точку, яку життя, вимагаючи, стрімко в простір міняло, клало інших людей, кар'єрний зріст, карму, яку давно вже пора відпрацювати було.
Та завжди щось в іншу сторону його стрімко вело.
Та більше очі не закриєш, окуляри зламані.
Рожеві уламки, що всюди падають, мов серце, розбиті, як пляшка дешевого вина студентська. Скільки ще буде тестів? Достатньо вже обсесій, незаданих сесій.
В будинку, що ми разом будували, знайдено азбест, і там пахне трупами і попелом, ніби Освенцим. Я підпалю себе, лиш щоб скоріше вже померти.
Tłumaczenie na język polski
Ale nie możesz już zamknąć oczu, okulary są zepsute.
Różowe śmieci spadają wszędzie, jak złamane serce, jak butelka taniego studenckiego wina. Ile jeszcze będzie testów?
Dość obsesji, niezaplanowanych sesji.
W wspólnie zbudowanym domu znaleziono azbest, który śmierdzi trupami i popiołem, jak Auschwitz.
Podpalę się, żeby szybciej umrzeć.
Moja świadoma myśl o tym, jak kochać, została zniszczona przez pragnienie samozniszczenia.
Zgodnie z artykułem kodeksu miłosnego, masz odpuścić i iść dalej. Twoje serce zostanie rozdarte.
Od tej chwili musisz nieść kamień. Pielęgniarka powiedziała: „Czas leczy rany, więc poczekaj. Przyjdzie twoja kolej.
Proszę się nie bać. Nie jesteś pierwszy i nie ostatni. To zdarza się każdemu.”
To się dzieje, zrozum, to się dzieje teraz. Jeszcze wczoraj jedna osoba została połatana w ten sam sposób.
To się teraz dzieje, zrozumcie, to się dzieje. Krzyczał głośno, płakał, bił rękami o ściany.
W ogóle nie rozumiał, że pozostawiono go jak małe dziecko w przedszkolu.
Nie chciał stawiać tego grubego punktu, w którym życie, wymagające, szybko zmieniło się w przestrzeń, kładąc innych ludzi, rozwój kariery, karmę, która od dawna wymagała wypracowania.
Ale coś zawsze szybko prowadziło go w innym kierunku.
Ale nie możesz już zamknąć oczu, okulary są zepsute.
Różowe śmieci spadają wszędzie, jak złamane serce, jak butelka taniego studenckiego wina. Ile jeszcze będzie testów? Dość obsesji, niezaplanowanych sesji.
W wspólnie zbudowanym domu znaleziono azbest, który śmierdzi trupami i popiołem, jak Auschwitz. Podpalę się, żeby szybciej umrzeć.