Opis
Kompozytor: Мєльніченко Дар'я Євгенівна
Autor tekstu: Мєльніченко Дар'я Євгенівна
Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Лишися з голою думок, лишися мене.
Шукаю спокій там, де він завжди є.
Покинь цей простір, покинь себе.
Можливо, твої сльози море забере.
Плакати марно, треба бігти наперед.
Зупинишся і серце своє розіб'єш.
Марні надії переломлюють моменти, а ти не встигнеш, за собою лишиш тільки силует.
Ти не знаєш, скільки часу залишилось тут.
Не варто думати, що рано старість, з нею нема біди.
Було б прикро, якби місяць впав прям зараз та згорів, зорі покотились вічним полум'ям твоїм.
Очі безпритульні, вітер знову не туди.
Е-е, шари, шари, стиші, та для чого це мені? Е-е, миті бліді сонячні, балкони вдалині.
Непрощання є на відстані, неможливо ні.
Уява маєш гарну, та чи є там ти?
Аркани розбиваєш знову, що немає сил.
Немає віри, нема снаги.
Навіщо ломиш пустоту і привидів?
Бачу прагнеш тиші, та невдача бере. Відходить розум, дощ до міху спати не дає.
Почуй свій голос, почуй себе.
Швидко спокій сам тебе викраде.
Ти не знаєш, скільки часу залишилось тут.
Не варто думати, що рано старість, з нею нема біди.
Було б прикро, якби місяць впав прям зараз та згорів, зорі покотились вічним полум'ям твоїм. Вогнем.
Вогнем.
Вогнем.
Вогнем.
Tłumaczenie na język polski
Pozostań z nagimi myślami, zostań ze mną.
Szukam spokoju tam, gdzie zawsze jest.
Opuść tę przestrzeń, opuść siebie.
Może morze zabierze Twoje łzy.
Płacz nie ma sensu, trzeba biec przed siebie.
Zatrzymaj się i złam swoje serce.
Próżne nadzieje przerywają chwile, a ty nie zdążysz, pozostawiając po sobie jedynie sylwetkę.
Nie wiesz, ile czasu tu zostało.
Nie myśl, że starość jest wczesna, nie ma w tym nic złego.
Szkoda by było, gdyby księżyc właśnie teraz spadł i spłonął, a gwiazdy potoczyły się twoim wiecznym płomieniem.
Oczy są bezdomne, wiatr już nie wieje.
Ech, warstwy, warstwy, wersety i co to jest dla mnie? Uh, blado słonecznie, balkony w oddali.
Brak przebaczenia jest na odległość, nie da się go nie mieć.
Masz dobrą wyobraźnię, ale czy tam jesteś?
Znowu zrywasz liny, że nie masz już siły.
Nie ma wiary, nie ma wysiłku.
Dlaczego rozbijasz pustkę i duchy?
Widzę, że chcesz ciszy, ale porażka to wymaga. Umysł odchodzi, deszcz nie daje spać pęcherzowi.
Usłysz swój głos, usłysz siebie.
Pokój szybko cię ukradnie.
Nie wiesz, ile czasu tu zostało.
Nie myśl, że starość jest wczesna, nie ma w tym nic złego.
Szkoda by było, gdyby księżyc właśnie teraz spadł i spłonął, a gwiazdy potoczyły się twoim wiecznym płomieniem. przez ogień
przez ogień
przez ogień
przez ogień