Inne utwory od Фир
Opis
Producent: Фир
Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Знімаю труп дворову, лишаю скільки дозволила совість.
Ліфт на останній просто щоб не попадати на всесвіт.
Життя залежить кольору світлофора, м, якось не стане на подівці залишиться хрест.
Так ми шукаємо схожих, розділяєм чекунки, ч-чекаємо кашу, а ніч торік подарунків.
То так складно терпитись який змитав обладунков, хоча кожен із нас насправді шукає притулку.
Безліч питань ховають срібні очі, та не кожен отважиться їх промовити.
На змучених руках дивують ледь ці гілки блискучі, я ніколи не зможу тобі відмовить.
Вмирають від меланхолії, скурюють усі до останьої.
Біля покинутої колії шукають в паралелях реалій.
Він і вона, він і вона, він і вона, тільки він і вона, він і вона, він і вона.
Вмирають від меланхолії, скурюють усі до останьої.
Біля покинутої колії шукають в паралелях реалій.
Він і вона, він і вона, він і вона, тільки він і вона, він і вона, він і вона.
Спіймай мене з гумор де останні дні, хвилю без відображення у калюжі.
Кожен вірш десьредини мене сплів, та нещастя не знислало мене, та не спаплюжив. О!
Вона розводила магнолії або руками сортувала речі за кольором по сезонам.
Я розходив, щоб водити її в ресторани, вибирав до крапки все під весь романтизм району. Безліч питань ховає срібні очі, та не кожен отважиться їх промовити.
На змучених руках давуючи ліцеві блескучі, я ніколи не зможу тобі відмовити.
Вмирають від меланхолії, скурюють усі до останьої.
Біля покинутої колії шукають в паралельних реалій.
Він і вона, він і вона, він і вона, тільки він і вона, він і вона, він і вона.
Вмирають від меланхолії, скурюють усі до останьої.
Біля покинутої колії шукают в параллельных реальностей.
Він і вона, він і вона, він і вона, тільки він і вона, він і вона, він і вона.
Вмирають від меланхолії, скурюють усі до останьої.
Біля покинутої колії шукають в паралельнях реалій.
Він і вона, він і вона, він і вона, тільки він і вона, він і вона, він і вона.
Tłumaczenie na język polski
Usuwam zwłoki z podwórza, zostawiam tyle, na ile pozwala sumienie.
Winda do ostatniej, żeby nie wpaść do wszechświata.
Życie zależy od koloru sygnalizacji świetlnej.
Tak szukamy podobnych, dzielimy rachunki, czekamy na owsiankę, a wieczorem na prezenty.
Tak trudno tolerować kogoś, kto zmył zbroję, choć tak naprawdę każdy z nas szuka schronienia.
Srebrne oczy skrywają wiele pytań, ale nie każdy ma odwagę je zadać.
Te gałęzie są prawie błyszczące na zmęczonych dłoniach, nigdy nie będę w stanie Ci odmówić.
Umierają z melancholii, wszyscy palą do końca.
W pobliżu opuszczonego toru szukają równoległych rzeczywistości.
On i ona, on i ona, on i ona, tylko on i ona, on i ona, on i ona.
Umierają z melancholii, wszyscy palą do końca.
W pobliżu opuszczonego toru szukają równoległych rzeczywistości.
On i ona, on i ona, on i ona, tylko on i ona, on i ona, on i ona.
Złap mnie humorem tam, gdzie dni ostatnie falują bez odbicia w kałuży.
Każdy wiersz sprawiał, że gdzieś w środku zasypiałem, ale nieszczęście mnie nie męczyło, ale nie sprawiało, że plułem. NA!
Sadziła magnolie lub własnymi rękami sortowała rzeczy według koloru i pory roku.
Robiłem wszystko, żeby zabierać ją do restauracji, wybierałem wszystko, co pasowało do romantyzmu okolicy. Wiele pytań kryje srebrne oczy, ale nie każdy ma odwagę je wypowiadać.
Nigdy nie będę w stanie Ci odmówić, przyciskam lśniące policzki do zmęczonych dłoni.
Umierają z melancholii, wszyscy palą do końca.
Szukają równoległych rzeczywistości w pobliżu opuszczonego toru.
On i ona, on i ona, on i ona, tylko on i ona, on i ona, on i ona.
Umierają z melancholii, wszyscy palą do końca.
W pobliżu opuszczonych torów poszukuje się równoległych rzeczywistości.
On i ona, on i ona, on i ona, tylko on i ona, on i ona, on i ona.
Umierają z melancholii, wszyscy palą do końca.
Szukają równoległych rzeczywistości w pobliżu opuszczonego toru.
On i ona, on i ona, on i ona, tylko on i ona, on i ona, on i ona.