Inne utwory od скало
Opis
Kompozytor: Каплієнко Владислав
Autor tekstu: Кобзєв Віталій
Autor tekstu: Коноплянко Сергій
Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Коло замикається: жаба, міст і гадюка. Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
Коло замикається: жаба, міст і гадюка. Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
Носа, носа, а сіє син і мати. Я дивлюсь на себе в дзеркало, не знаю, де сховатись.
Нібито безпорадна, правда? Ніби це нездоланно.
Бо це непідвладно мені, але маю надію, що все-таки зможу триматися. Це не азарт, але назад немає шляху.
Це не стартап, не лайфстайл, це просто аху***ь. Перезібрати себе, аби не потонути у тенденціях.
Запам'ятовую кроки, щоб рухатись далі впевнено.
Коло замикається: жаба, міст і гадюка. Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
Коло замикається: жаба, міст і гадюка. Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
В голові танець із думок, що придавить мене, як сума. Чомусь сумно від того, що балом править сум.
В моєму світі душно, там темно, лиш калять зуби. Образи минулих літ, що ведуть мене через сумні.
Знову набряк лиця, нема панелей. Забіг від себе, не втечеш, себе не сховаєш у сейф.
Розтинаю себе наживо, на, тримай, це не заживе.
Лови оскал останній, бо йди скажен ще за пляшимо. Коло замикається: жаба, міст і гадюка.
Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
Коло замикається: жаба, міст і гадюка. Залишаюсь осторонь, оминаючи напругу.
Step by step по рту педока роботи. Двері зачиняються знову перед самим носом.
Tłumaczenie na język polski
Koło się zamyka: żaba, most i żmija. Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.
Koło się zamyka: żaba, most i żmija. Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.
Nos, nos i syn i matka sieją. Patrzę na siebie w lustrze, nie wiem gdzie się schować.
Podobno bezradny, prawda? Jakby było to nie do pokonania.
Bo to już poza moją kontrolą, ale mam nadzieję, że jeszcze dam radę. To nie hazard, ale nie ma odwrotu.
To nie startup, to nie styl życia, to po prostu okropność. Zreorganizuj się, żeby nie utonąć w trendach.
Pamiętam kroki, które pozwoliły mi iść naprzód z pewnością siebie.
Koło się zamyka: żaba, most i żmija. Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.
Koło się zamyka: żaba, most i żmija. Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.
W mojej głowie jest taniec myśli, który zmiażdży mnie jak sumę. Z jakiegoś powodu smutne jest, że piłką rządzi smutek.
W moim świecie jest duszno, ciemno i bolą mnie zęby. Obrazy z minionych lat, które prowadzą mnie przez smutek.
Znów obrzęk twarzy, brak paneli. Nie możesz od siebie uciec, nie możesz ukryć się w sejfie.
Robię sobie sekcję żywcem, poczekaj, to się nie zagoi.
Lovy uśmiechnął się ostatni, bo będzie wściekły, kiedy zatańczymy. Koło się zamyka: żaba, most i żmija.
Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.
Koło się zamyka: żaba, most i żmija. Trzymam się z daleka, omijając napięcie.
Krok po kroku w usta pedagoga pracy. Drzwi zamykają się ponownie tuż przed nosem.