Inne utwory od Дзенкінг
Opis
Kompozytor: Даниіл Зенкін
Autor tekstu: Даниіл Зенкін
Tekst i tłumaczenie piosenki
Oryginał
Нашими червоними губами замастилися кав'ярні та бари.
Забирай мою зарплату, а в мистецькому авангарді все будується на зраді.
То ходім разом впиратися по курганах агрегатів. Now we have a deal, so welcome to Поділ.
Коли нікуди піти, ми з тіпами тут тупим. Now you down, but you gotta open your золоті ворота.
Так твою культурну зноту забрала моя спільнота.
Якщо б гроші — це було, то в нас ідеальна чистота.
Ми тут і там, ми сміх і страх, ми по квартирах і дахах. Дивіться, я йду серед митців по вулиці Сечових стрільців.
В обличчя знають нас усіх. Я тут єдиний без усів.
Не люблю аптаун, нічого ловити там. Та тільки завертаю за кутом я із кентами. Красота! Спокійно, спокійно.
Розслабся, дихай. Дивись на мене. Дивись на мене, мій хороший.
Отак, отак. А тепер пішов на танцпол! Oh, now we have a deal, so welcome to Поділ.
Коли нікуди піти, ми з тіпами тут тупим.
Now you down, but you gotta open your золоті ворота. Так твою культурну зноту забрала моя спільнота. Блін, оце ти красавчик!
Де -ти так навчився танцювать? -Дуже, дуже круто, реально.
А ну йдем ще гацнем.
Це така закарпатська настоянка з чорнослива.
-Дуже хороша. -Тут джази, фанки, Саня Кицанко і фузки
Nike. What's up my night? Забери, займи, продай, купи. Борги, що глибші за думки.
Спотикач купуй, по грудях бий. Отак сказав би Бармалей. Спотикач купуй, танок рий.
Забудь, забий, заїж, забий. Now listen and chill, you don't know, but you feel.
Верхнє місто засинає, прокидається Поділ. Я на Нижньому Валу впиваюся у луну.
Біля клубу квітне клумба, я дитя потолобума.
Краще я своє життя програю в карти, вип'ю залпом, викину в Дніпро до карасів і карпів.
Просиджу в Карпенка-Карого на парах, ніж полізу в ваш аптаун, де від чистоти та браку думки мені хочеться ригати.
Tłumaczenie na język polski
Kawiarnie i bary były umazane naszymi czerwonymi ustami.
Zabierzcie mi pensję, a w awangardzie artystycznej wszystko opiera się na zdradzie.
Chodźmy więc razem odpocząć na kopcach kruszyw. Mamy już umowę, więc witamy w Podolu.
Kiedy nie mamy dokąd pójść, jesteśmy tu głupi. Teraz jesteś na dole, ale musisz otworzyć swoją złotą bramę.
Tak moja społeczność przyjęła waszych kulturalnych teściów.
Gdyby to były pieniądze, to mamy idealną czystość.
Jesteśmy tu i tam, jesteśmy śmiechem i strachem, jesteśmy w mieszkaniach i na dachach. Spójrz, idę wśród artystów ulicą Sechovy Streltsiv.
Znają nas wszystkich z twarzy. Tylko ja tu nie mam wąsów.
Nie lubię śródmieścia, nie ma tam czego złapać. Ale właśnie skręcam za róg z Kentami. Uroda! Spokojnie, spokojnie.
Zrelaksuj się, oddychaj. spójrz na mnie, spójrz na mnie, moje dobro.
Więc, więc. A teraz poszedł na parkiet! Och, teraz mamy umowę, więc witaj w Podil.
Kiedy nie mamy dokąd pójść, jesteśmy tu głupi.
Teraz jesteś na dole, ale musisz otworzyć swoją złotą bramę. Tak moja społeczność przyjęła waszych kulturalnych teściów. Cholera, jesteś przystojny!
Gdzie nauczyłeś się tańczyć? - Bardzo, bardzo fajne, prawdziwe.
Cóż, pójdźmy dalej.
To nalewka z zakarpackich śliwek.
- Bardzo dobry. - Jest jazz, funk, Sanya Kitsanko i fuzka
Nike. Co słychać u mnie w nocy? Brać, pożyczać, sprzedawać, kupować. Dług głębszy niż myśli.
Kup sobie przeszkodę, uderz ją w pierś. To właśnie powiedziałby Barmaley. Kup przeszkodę, zaśpiewaj taniec.
Zapomnij o tym, zabij, zatrzymaj się, zabij. Teraz posłuchaj i wyluzuj, nie wiesz, ale czujesz.
Górne miasto zasypia, Podił się budzi. Zanurzam się w echu Niżnej Walii.
W pobliżu klubu jest kwietnik, jestem dzieckiem potolobum.
Wolałbym stracić życie w karty, wypić salwę, wrzucić ją do Dniepru na karaś i karp.
Wolałbym zostać na parze u Karpenko-Kary, niż jechać do waszego przedmieścia, gdzie czystość i brak przemyślenia sprawiają, że chce mi się bekać.